Категорії
Блог

ЯСІНЯ В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ

Маргарет Бурк-Вайт, Вільям Вендівера. Ясіня, 1930ті

На півночі Рахівщини, поміж пасмами Свидовецького, Чорногірського та Горганського гірських масивів, розкинулося селище Ясіня. Його територією протікають гірські річки Чорна Тиса та Лазещина, а також до нього відноситься чимала кількість присілків, найбільшими з яких є Кевелів, Плитоватий, Лопушанка…

Історія цього населеного пункту багата на події. За час свого існування Ясіня перебувало у складі багатьох держав: Королівство Угорщина, Австро-Угорщина, Гуцульська республіка, Чехословацька республіка, Карпатська Україна, знову Королівство Угорщина, Українська РСР та, власне, незалежна Україна.

Початок існування селища. Королівство Угорщина (1526-1867),

Австро-Угорщина (1867-1918) 

Заснували село вихідці з Галичини, про що і згадується в місцевих переказах. В легенді говориться про галичанина Івана Струка, який назвав цю територію на честь ясеня, з якого змайстрував кошару для овець, та в подальшому переселився сам з рідними. Щодо документального підтвердження, то перша писемна згадка про селище датується 1555 р. У документі відзначалося те, що Ясіня належить угорському феодалу Драгфі. Вже 1583 р. воно переходить у власність іншого феодала – Ласлу Каролі. 

Станом на 1672 р. воно перебувало у складі Бичківської казенної домінії. Знаходимо свідчення, що вже в цей період місцеві жителі займалися виготовленням для домінії плотів. Здебільшого інформація цього періоду носить економічний характер. Де-не-де зустрічаються повідомлення про соціальні заворушення, зокрема у 1703-1711 рр. в околицях села діяли загони опришків, ватажками яких були І. Питня, М. Фішерюк-Маріщук. Тоді ж, у XVIII століття в регіоні відбувається німецька колонізація.

На останньому явищі варто трохи більше акцентувати увагу. Нам відомо, що у другій половині ХVІІІ ст. багато сіл Марамороського комітату (в т. ч. Рахівщини) були зайняті на роботах у лісі: вирубали дерева, сортували і розпилювали їх на ковбки (колоди), різали дошки, робили дранку, виготовляли вози й сани, ярма і бочки, сплавляли дараби й бокори (плоти) по річках (по Тисі) у низинні райони Закарпаття й Угорщини.

Про заготівельників лісу читайте в статті “Їх називали бокорашами

Рудольф Гулька. Ясіня

Вже на кінець сторіччя у лісовому промислі були задіяні від 300 та 400 лісорубів на постійній основі. Відповідно, виникали проблеми – технічна і репродуктивна. Для покращення ситуації вирішено було звернутися до досвіду німецьких майстрів. Так, на території сучасної Рахівщині почали створювати спеціальні лісові організації, очолювані німецькими представниками. Поступово потік переселенців збільшувався, вони осідали на нових територіях. Про німецькі родини з Ясіня відомо, що вони вихідці з Ротевейзе (Австрія).

З 1800 року в селі оселяється та починає розвиватись єврейська громада.

На початку ХІХ ст. тут починають діяти перші церковнопарафіяльні школи. Викладання у них велося церковнослов’янською та угорською мовами. Зазначимо, що існували і свої навчальні заклади для представників інших етнічних груп, що проживали в селі, зокрема євреїв та німців.

Революційні події 1848-1849 рр., що відбувались в більшості країн Європи, відомі як Весна народів, знайшли відгук і серед виступів ясінянців. Жителі Ясіня підтримали австрійську владу у їх протистоянні з повстанцями Лайоша Кошута. 

Станом на 1863 р. фіксуємо, що Ясіня мало власну печатку з гербом: зображено дерево та чоловіка, який випасає кіз (хоча мали б бути вівці, якщо слідувати легенді). Також довкола зображення міститься відповідний напис угорською мовою з проставленою датою. А вже у 1880 р. було підготовлено кольорове зображення цієї печатки задля її включення в гербовник населених пунктів: срібне тло та зеленого кольору дерево і земля.

Ясіня, 1913 рік

Зачепила населений пункт також Перша світова війна, що почалася в 1914 році. Так, знаходим свідчення, що військові дії велися у присілку Стебний (зараз це окреме село). Російська армія, яка перебувала на території Ясінянської долини, неодноразово обстрілювала залізничну станції. Битва між росіянами та військовими Австро-Угорщини біля Ясіня знайшла своє відображення на листівках, а також до нас дійшли поодинокі світлини військових.

Військові. Ясіня, 1917

Гуцульська республіка (1918-1919) та Румунія (1919)

Не можна оминути увагою і Гуцульську республіку, хронологічні рамки існування якої припадають на листопад 1918 – червень 1919 рр.  Проголошення Гуцульської республіки з центром у Ясіня підтверджують, що національно-визвольні змагання 1917-1921 рр. знайшли відгук у нас. Це – свідчення про пробудження національної свідомості. Гуцульська республіка мала сформовану державну структуру. Її вищим керівним органом стала Гуцульська Народна Рада, яку очолив президент Степан Клочурак. До складу ради входило 42 члени – 38 українців, 2 німці і 3 євреї. Виконавча влада республіки належала до секцій (міністерств) і підсекцій – дипломатичної, військової, внутрішньої, господарської та ін. Військову секцію очолив Василь Климпуш (1897-1959). Події розвивалися стрімко і на користь Гуцульської республіки. Станом на січень 1919 р. майже уся територія сучасної Рахівщини була визволена. Проте після швидкого підйому настав і швидкий занепад – інші держави не визнавали її існування, а столиця цього державного утворення була окупована влітку 1919 року румунською армією. Цей режим проіснував до 1920 р., коли край перейшов до Чехословаччини.

Битва за Ясіня. .Листівка початку 20 ст.

Чехословацький період (1919-1938 роки)

Нова влада намагалася приділити велику увагу розвитку тваринництву, лісовому промислу та запланувала кілька рекреаційних проєктів. Саме у цих хронологічних рамках до краю приїжджали чехи (або чехословаки, як на цьому наполягала тогочасна влада), які зафіксували на фотооб’єктив життя, що тут вирувало. В першу чергу, мова йде про Флоріяна Заплетала, Амалі Кожмінову, Богуміла Вавроушека та Рудольфа Гульку. Навіть є згадки про те, що у Ясіня розташовувалося своєрідне фотоательє. 

Чеський митник Й.Нівлт з іншими туристами на станції Ясіня

Й.Нівлт з родиною

Маргарет Бурк-Вайт. Ясіня, 1930-ті

Карпатська Україна (1938-1939) та Королівство Угорщина (1939 – 1944)

Із розпадом Чехословачинни територію взяли під контроль угорські війська. Поряд з цими подіями мало місце існування держави, відомої як Карпатська Україна. Чимало ясінянців брали участь у боротьбі за незалежність, ставши членами збройних формувань останньої – Карпатської Січі.

Уряд М. Хорті вже у 1940 р. видав наказ про початок будівництва лінії «Арпад», яка за характером була фортифікаційною. У цей же час, у 1942 р., будівництво готелю «Будапешт» (зараз – турбаза «Едельвейс») було завершено. Спочатку заклад слугував мисливським будинком для відпочинку військового керівництва. Фасадний герб «Будапешта» все ще можна побачити в декількох місцях будівлі.

Фото селища Ясіня з даху готелю Будапешт. 1941 рік

Друга світова війна проявила себе також в історії населеного пункту. Багато мешканців воювали в лавах угорської армії. Восени 1944 р. велися бої між 8-ю і 138 дивізіями 17 гвардійського корпусу генерала Гастиловича та частинами німецьких та радянських військ в межах Північної Рахівщини. Перемога залишилася за радянською армією. 

Як і за будь-якої війни, в житті людей та самого Ясіня прийшла розруха. 

Відновлення життя у повоєнному Ясіня припадає на період перебування у складі УРСР. Документально Закарпаття, до якого територіально входив і цей населений пункт, включено до складу УРСР від 29 червня 1945 р. Чехоловацько-радянською угодою. 22 січня 1946 р. Карпатська Україна – як на той час називали ці землі – увійшла як Закарпатська область.

Про готель “Будапешт” та радянский період селища Ясіня в статті “Історичне дослідження готелю “Едельвейс/Будапешт”

Автори публікації 

Галина Рейтій,

Михайло Рекрутяк

Бібліографія:

  1. Вѣзовер А. Ясѣня в 1848-1849. роцѣ. Подкарпатска Русь. Р. V. Ч. 7. Ужгород, септембер 1928. С. 146-150.
  2. Каліберда Ю. Ю., Федько А. В., Федько Ю. М. Гуцульська республіка у боротьбі за незалежність (листопад 1918 – червень 1919 рр.). Ясіня: Зб. наук. праць, краєзн. розвідок, рефератів і публіц. матеріалів за результ. І наук. конф. «Ясіня – столиця Гуцульської республіки… і не тільки» (Ясіня, 20 жовтня 2012 р. Упор. – Тимчук В. Ю.). Львів: СПОЛОМ, 2013. С. 15.
  3. Лелекач М. М., Молдавчук В. С. Ясиня. Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ / АН УРСР. Інститут історії. К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1969. С. 514-523.
  4. Рекрутяк М. Заснування селища Ясіня та зміна динаміки чисельності його мешканців з середини XVI ст. до 1946 року. Збірник студентських наукових праць. Серія: Історія. Актуальні питання історії: минуле і сучасність. Випуск 9. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2016. С. 27-32.
  5. Сирохман М. Втрачені дерев’яні архітектурні пам’ятки Закарпаття. Пам’ятки України. №1-6. 1999. С. 186-191.