Категорії
Блог

СЕЛИЩЕ ЯСІНЯ В РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

Ясіня. Радянський час. Акції та мітинги. Фото з приватного архіву Б. Меркла, відскановане М. Рекрутяком у 2017 р. 

Після Другої світової війни, в 1945-1947 роки радянська влада почала будувати нове Закарпаття — соціалістичне. Спершу, з кінця 1944 по 1946 рік в селі Ясіня існував Сільський народний комітет — орган виконавчої влади місцевого рівня, що підпорядковувався комітету округи з центром в селі Рахів. В обов’язки цієї організації входило, окрім відновлення інфраструктури населеного пункту та подолання наслідків бойових дій, насамперед соціального характеру, ще й організація та побудова нової моделі життя — соціалізму, що був характерний для СРСР.

Де-юре до 1946 року це була територія Чехословаччини, де-факто — на теренах краю існувала Закарпатська Україна. Ніким не визнане державне утворення, що було перехідним формуванням на шляху до повної радянізації області. З передачею Закарпаття СРСР і входженням його до складу УРСР в статусі окремої області, Сільський народний комітет став повноправним органом виконавчої влади на місцях радянського типу, хоча в чехословацьких документах і на бланках, які ця організація видавала населенню, він іменувався  як “Miskyi Narodnyi Komitet v Jasinyu”. У цей період формується й колгосп, що спеціалізувався на скотарстві та вівчарстві. Більшість полонин — гірських пасовищ, де споконвіку випасали худобу місцеві жителі, перебували у його власності, крім полонини Занога, під горою Говерла, що був у сфері господарювання лісокомбінату.

Поселення Ясінянської долини. Середина 1950-х рр.

У 1947 році велике село Ясіня отримало статус селища міського типу. Від нього було виділено в окремі населені пункти зі статусом сіл присілки Лазещина, Чорна Тиса, Стебний, що раніше були складовими Ясіня. Перші два отримали власні сільські ради, тоді як останній став селом, підпорядкованим селищній раді.

В кінці 40-х — першій половині 50-х років ХХ століття радянські вчені відносять смт. Ясіня до великих промислових центрів краю, основою якого були деревообробна та лісохімічна галузі, а також швейна та взуттєва. Загалом з 7 тисяч осіб більшість працювало на місцевому лісокомбінаті. В цей же час ще існував лісосплав і професія бокорашів. В. Анучін згадує, що в селищі також ще залишалося приватне ремесло, що швидше за все мало вигляд підробітків, аніж основного виду заняття. 

На ясінянському лісокомбінаті. 1964. М. Козловський. 

                 Трелювання лісу біля Ясіня. Ясіня. 1967 р.                               Народний умілець-різьбяр М.І Тулайдан.                                                            Трембітар.                                                            Килимарниці.

Ансамбль Ясіня. Кінець 1940-х рр. 

Вишивальниці. Навесні в Ясіню. 

В цей ж період в центрі селища стояв пам’ятник Сталіну, який потім в період десталінізації демонтували. В 1954 році було урочисто встановлено пам’ятник Олексію Борканюку — герою Радянського Союзу, уродженцю Ясіня, члену Комуністичної партії Чехословаччини, який був страчений угорською владою в 1942 році в Будапешті. Творець пам’ятника, скульптор Іван Кушнір. Його розмістили в центрі селища, біля входу в старшу школу, відому в наш час як Ясінянська ЗОШ № 1. Неподалік було встановлено пам’ятник радянським солдатам, котрі загинули в боях восени 1944 році проти військ країн Осі.

Пам’ятник О. Борканюку. Фото з приватного архіву Б. Меркла, відскановане М. Рекрутяком у 2017 р. 

Біля селищної ради в радянський період був пам’ятник Леніну, біля якого фотографувались випускники шкіл, мешканці Ясіня та сусідніх населених пунктів, учасники мітингів та акцій, що проводилися з нагоди нових свят, та туристи. Згодом з’явилась традиція фотографуватись і молодятам.

Ясіня. Радянський час. Акції та мітинги. Фотографії з приватного архіву Б. Меркла, відскановані М. Рекрутяком у 2017 р. 

В 60-х роках розгорнулась широка антирелігійна кампанія, тому дві пам’ятки дерев’яної церковної архітектури — церква в присілку Плитоватий 1780-го року побудови та церква Вознесіння Господнього, відома ще як Струківська, — стали Музеями атеїзму. 

В 70-х роках поряд з колгоспом та лісокомбінатом відкрилася фабрика штучного хутра. Вона стала третім великим підприємством селища. Поряд з цим широко розбудувалася мережа притулків для туристів, що були у підпорядкування Ясінянської турбази з центром у колишньому готелі угорської доби, побудованого у 1942 році і відомого в наш час як “Едельвейс”. https://www.youtube.com/embed/RW4eYEticso

                                      Відео з архіву Ю. Ключівського.  

                                         Фото турбази “Едельвейсь” радянських часів. 

                        Фотографії туристів з турбази “Едельвейс”.          З архіву Андрія Поп’юка (інструктора закладу в 1964-1994 рр.) 

У 80-ті роки була збудована туристична база, що належала уряду Молдавської РСР та нова велика лікарня з пологовим відділенням.


                                      Будівничі колиб біля турбази “Молдова”.                                       Фото з приватного архіву Б. Меркла,                                        відскановане М. Рекрутяком у 2017 р.

У 1989 році була відкрита нова школа, відома в наш час як Ясінянська ЗОШ № 2. Поряд з цим в селищі функціонували школа в центрі з 10 класами, восьмирічка у присілку Свидовець (Кевелівська школа) та ряд початкових шкіл у присілках Кевелів, Лопушанка та селі Стебний.

Загалом в радянську добу селище Ясіня набуло сучасних рис, широко розвинулась туристична інфраструктура, було збудовано великі промислові об’єкти, з’явилась мережа закладів культури, нові школи. Поряд з цим зникла професія бокорашів та була демонтована мережа вузькоколійних залізниць, збудованих в чехословацький час. 

Автори:

Михайло Рекрутяк,

Галина Рейтій

Джерела та література :

  1. Анучин В. География Советского Закарпатья. М.: Географгиз, 1956. 296 с.
  2. Меркло Б. Поляк Д. Сторінки історії Ясіня. Зоря Рахівщини. 2000. №№ 99-100. 15 грудня. С. 6.
  3. Рекрутяк М. Заснування селища Ясіня та динаміка чисельності його мешканців з середини ХVI до 1946 року. Збірник студентських наукових праць. Серія : Історія. Актуальні питання історії : минуле і сучасність / [редкол. : В. І. Фенич, Р. А. Офіцинський, І. О. Мандрик, І. М. Ліхтей ; упоряд. І. І. Скиба ; М-во освіта і науки, ДВНЗ “Ужгор. нац. унт” , Іст. ф-т. Ужгород : Вид-во УжНУ “Говерла”, 2016. Вип. 9. С. 27-32. 74. 
  4. Ясіня – жива легенда Карпат. Книга – фотоальбом. Видання друге, доповнене. «Видавнича студія «ZORIANa», Видавництво «Коло», 2016. 168 с.: іл.. 
  5. Ясіня: Зб. наук. праць, краєзн. розвідок, рефератів і публіц. матеріалів за результ. І наук. конф. «Ясіня – столиця Гуцульської республіки… і не тільки» (Ясіня, 20 жовтня 2012 р. Упор. – Тимчук В. Ю.). Львів: СПОЛОМ, 2013. 163 с. : фотогр. Назва обкл. : Ясіня у гомоні століть. Бібліогр. в кінці ст.